Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Сулейманова Р$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Сулейманова Р. Р. Зміни фосфоліпідного складу крові стерляді різного віку [Електронний ресурс] / Р. Р. Сулейманова // Біологія тварин. - 2016. - Т. 18, № 4. - С. 190. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2016_18_4_90 | ||
| 2. | 
Сулейманова Р. Р. Вікові особливості вмісту фосфоліпідів у крові стерляді [Електронний ресурс] / Р. Р. Сулейманова, Є. А. Гудзь, Д. О. Мельничук, Л. Г. Калачнюк // Доповіді Національної академії наук України. - 2017. - № 5. - С. 98-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2017_5_15 Досліджено визначений вміст фосфоліпідів у плазмі крові стерляді різного віку. Встановлено, що найбільшу їх загальну кількість мають риби дворічного віку у порівнянні з трирічками та статевозрілими (9 років). Кількісно найбільша фосфоліпідна фракція - фосфатидилхоліну, в стерляді віком 2, 3 і 9 років становила відповідно 50,55; 32,43 і 25,53 мкг/мл. Водночас зниження вмісту інших ліпідних компонентів було незначним у трирічок і статевозрілих у порівнянні з дворічками. Таким чином, знижений вміст загальних фосфоліпідів та їх компонентів свідчить про можливе уповільнення відновлення структури мембран. | ||
| 3. |
Сулейманова Р. Р. Активність окремих трансфераз у сироватці крові стерляді різного віку [Електронний ресурс] / Р. Р. Сулейманова // Біологія тварин. - 2018. - Т. 20, № 2. - С. 77-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2018_20_2_12 Наведені дані щодо зміни активності ензимів: аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ) та <$E gamma>-глутамілтрансферази (ГГТ) у сироватці крові стерляді різного віку. Матеріалом для дослідження активності ензимів була сироватка крові стерляді дворічного (масою 0,3 - 0,4 кг), трирічного (масою 0,5 - 0,6 кг) та дев'ятирічного (масою 5 - 6 кг) віку, яку відібрали у весняний період на рибному господарстві "Осетр" у селищі міського типу Українка Обухівського району Київської області. Враховуючи залежність активності ензимів в організмі риб від сезону і кисневого режиму водойми, для мінімізації впливу фактора сезонності відбір зразків тканин проводили на початку травня. Проведені дослідження показали, що активність ензимів з віком значно змінюється. При дослідженні різних вікових груп стерляді встановлено значне підвищення активності АлАТ у сироватці крові з віком. Активність АлАТ у стерляді трирічного віку на 1,5 %, а статевозрілих - на 50,2 % більша порівняно з дворічною рибою. Аналогічні зміни спостерігали і при дослідженні активності АсАТ. Активність ензиму була найвищою в риб, які досягли статевозрілого віку, де, порівняно з дворічними, вона більша на 42,6 %. Оскільки активація АсАТ є основною ланкою малат-аспартатного човникового шляху, то, очевидно, відбувається посилення його функціонування за стимуляції фізіологічних функцій організму. Шунтування аспартатамінотрансферазою циклу Кребса спричиняє активне окиснення не цитрату, а сукцинату, що, своєю чергою, призводить до швидшого утворення більшої кількості молекул АТФ, ніж при окисненні інших інтермедіатів циклу трикарбонових кислот. Під час аналізу отриманих даних виявлено значні зміни в активності ГГТ у сироватці крові стерляді різного віку. Зокрема, найбільша активність ГГТ спостерігається у сироватці крові статевозрілих (0,13 мккат/л), дещо нижча у - трирічок (0,06 мккат/л), найменша - у двохрічних риб (0,05 мккат/л). Отже, зростання активності таких трансфераз, як АлАТ, АсАт і ГГТ, може бути свідченням перебудови амінокислотного та протеїнового обміну для ймовірного забезпечення енергетичної та пластичної адаптації, пов'язаної зі змінами, характерними для індивідуального розвитку стерляді, та наслідком впливу екологічних і/або аліментарних чинників. | ||
| 4. | 
Сулейманова Р. Р. Жирнокислотний склад печінки стерляді різного віку [Електронний ресурс] / Р. Р. Сулейманова, Д. О. Мельничук, Л. Г. Калачнюк // ScienceRise. Biological science. - 2018. - № 4. - С. 50-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrb_2018_4_10 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |